«КОНЦЕПЦІЯ» РОЗВИТКУ КИЄВА: ГРОШІ – СЬОГОДНІ, «РОЗКВІТ» – ЗАВТРА
10 серпня, 2011
Володимир ГАЛЕГА, журналіст.
Міська влада Києва оголосила про проведення громадських обговорень «Стратегії розвитку Києва до 2025 року». Куди насправді може «затягнути» Київ ця «стратегія» – це питання обговоренню не підлягає.
Відшукати «стратегічний» документ в мережі Інтернет не складно. На перший погляд, він досить виважений, хоча і надто лаконічний: у роздруківці містить лише 72 сторінки разом з додатками й глосарієм (тоді як у європейських столицях подібні документи мають 400-600 сторінок). А з електронною анкетою можна ознайомитися, клацнувши курсором на плашку з текстом «Вислови свою думку – візьми участь в опитуванні». Однак запитання, які пропонують потенційним респондентам, м’яко кажучи, дивують своєю «актуальністю». Наприклад, влада хотіла б, перш за все, знати: що може стати символом міста, які визначні пам’ятки слід показувати гостям, як найкраще зберегти і розвинути культурно-історичну спадщину, яким напрямом культури варто опікуватися у першу чергу (виняток становить одне-єдине запитання щодо облаштування акваторії Дніпра). Складається враження, що столиця вже давно подолала транспортні, житлово-комунальні, соціальні та інші проблеми, а киян сьогодні хвилює лише одне – чим здивувати потенційних гостей і туристів.
- Документ я не бачила, та й навряд чи колись його прочитаю, – говорить мешканка Троєщини, пенсіонерка Оксана Бойко. – Мені важко уявити, якою буде столиця через 15 років, та й не знаю чи доживу до того часу. Краще б влада розповіла, як мені сьогодні можна прожити за ті мізерні гроші, що отримую на старість! На обговорення у райдержадміністрацію не піду, навіть якщо дуже попросять. Переконана, що районне керівництво й без мене краще знає проблеми масиву (питання лише в тім, коли ж нарешті їх почнуть вирішувати). До того ж немає жодних гарантій, що чиновники врахують наші зауваження, якими б слушними вони не були. Скажімо, вже понад 20 років я живу на бульварі Леоніда Бикова, 3а. Будинок старий,
але за цей час у ньому не зробили навіть косметичного ремонту. Кілька років тому у підвалі потекли труби – води по коліна. Замість того, щоб їх один раз поміняти, ЖЕК щоразу викликає аварійну бригаду. Робітники відкачують воду, а через деякий час вона знову набирається. Волога проникає на перший поверх до наших квартир. У мене на кухні стіни під плінтусами почорніли від грибка. Скільки ми не писали листів у мерію, скільки не дзвонили до служби допомоги мера – жодної реакції. Якщо влада так «дбає» про наші сьогоднішні потреби, то так само поліпшуватиме нам життя й у майбутньому…
- Не розумію, навіщо нам обговорювати Стратегію, над якою працювали з десяток поважних інститутів за підтримки іноземних фахівців? – дивується приватний підприємець Дмитро Червоній. — Що ми їм можемо порадити? Невже хтось із мешканців Деснянського району буде проти того, щоб сюди нарешті «завели» довгоочікуване метро, або хоча б продов-
жили маршрут міської електрички?
Нещодавно голова КМДА Олександр Попов пообіцяв, що до кінця нинішнього року на Троєщині відкриють першу станцію метрополітену, а в наступному – ще дві. Проте згодом один з його заступників заявив, що… спочатку треба порадитися з громадою, аби з’ясувати, де краще прокласти гілку — по вулиці Бальзака чи по проспекту Маяковського. Бо, мовляв, думки архітекторів розділилися. Ну, яка різниця, де прокладуть цю гілку? Головне, щоб її нарешті почали реально будувати, адже розмови про це точаться не один рік! Документ передбачає будівництво ділових і офісних центрів на лівому березі Дніпра – зокрема, і в нашому «спальному» районі. Справа ця потрібна і дискутуванню не підлягає, адже пожвавлення ділової активності неминуче сприятиме ремонту інженерних мереж, доріг і тротуарів, облаштуванню соціальної інфраструктури. Радитися з мешканцями обов’язково треба буде тоді, коли визначатимуть конкретне місце розташування того чи іншого об’єкта, щоб він «випадково» не «наїхав», скажімо, на зелені зони…
Стратегію, як відомо, презентували в КМДА двічі. Спочатку — главі держави, потім — керівникам громадських об’єднань, бізнесменам, депутатам і чиновникам різних рівнів. Після цього Київрада прий-няла її «за основу». Остаточна «канонізація» документа повинна відбутися у вересні після «широкого громадського обговорення». А новий генеральний план (що нині розробляється), за словами голови КМДА Олександра Попова, стане інструментом реалізації означених загальних напрямів. Однак деякі експерти сумніваються… в легітимності самої Стратегії!
Жоден закон чи нормативний акт України, вважають вони, не передбачає її існування – на відміну від «Концепції стратегічного розвитку», ухваленої у вересні минулого року (яка, до речі, обійшлася міському бюджету у 16 мільйонів гривень). Виходить, що концепція нікому не потрібна, а відтак гроші платників податків викинуті на вітер? Крім того, Стратегія більше схожа на прожектерську, але нічим не обгрунтовану програму «перекроювання» усього соціально-економічного устрою столиці, ніж розвитку вже існуючої бази. В ній зібрані як «міфи» попередньої команди, так ініціативи й нинішнього керівництва столиці. Деякі цифри на перший погляд вражають, але при детальному аналізі викликають певний скептицизм. Скажімо, столична економіка за 15 років мусить зрости удвічі (в перерахунку на душу населення), реальний внутрішній регіональний продукт щороку збільшуватиметься на 6,5 відсотка (хоча навіть за благополучних часів цей показник не перевищував 5,7 відсотка).
Загалом до 2025 року місто начебто зможе залучити 82 мільярди євроінвестицій, тобто майже по 6 мільярдів що- року! Як відомо, приблизно стільки ж (щоправда, у доларовому еквіваленті) отримала уся вітчизняна економіка за результатами 2010 року. Головний автор Стратегії — фірма The Boston Consulting Group. Кошти за свою роботу вона отримує від Фонду «Ефективне управління», який спонсорує Рінат Ахметов. Чи не тому в документі увага акцентується передусім на проблемах інженерної інфраструктури, яку хоче отримати в концесію на 49 років «Київенерго»? Адже, як відомо, 40 відсотків акцій цього стратегічного для столиці підприємства нині належать компанії ДТЕК, що входить до ЗАТ «СКМ» олігарха із Донецька.
ДУМКИ ВГОЛОС
Олександр Сергієнко, директор «Інституту міста»:
- Документ, яким нині так пишається міська влада, грунтується на застарілих нормативах. В основу показників покладено прогнозовану чисельність населення у столиці до 2025 року – 3,11 мільйона осіб (у концепції – цифра 3,15 мільйона). А за підрахунками нашого інституту, ще у 2006 році фактичне середньорічне населення Києва становило 4,13 мільйона! Між іншим, лише офіційно зареєстрованих киян Інститут демографії НАН України нарахував у 2009 році від 3,1 до 3,3 мільйона.
Тим часом чисельність населення столиці постійно зростає. Отже, в Києві вже зараз така кількість мешканців, для якої розробники розраховують інфраструктурні й соціальні показники 2025 року. Розробники Стратегії взяли за основу вимірювання рівня розвитку міста валовий регіональний продукт (ВРП) й індекс комфорту життя (ІКЖ). Але в усьому цивілізованому світі вже давно користуються індексом людського розвитку, куди входять три показники: добробут (дохід на душу населення, відкорегований за цінами), рівень освіти (грамотність і загальна) і тривалість життя. Тож ВРП аж ніяк не соціальний показник, а скоріше виробничий. Другий індикатор – ІКЖ – взагалі доморощений. До нього входять 16 показників, серед яких – протяжність ліній громадського транспорту, площа доріг, кількість приватних авто (на 1 кілометр магістралей), довжина водопроводу, каналізації, електричних мереж (чомусь забули про теплові), площа житлового фонду, тривалість життя й захворюваність, шкідливі викиди, рейтингові показники якості освіти, кількість злочинів, музеїв, кінотеатрів тощо.
Передбачено, що ІКЖ до 2025-го року дивним чином зросте в 1,7 рази. Як узагалі це може відбутися? Наприклад, при незмінній площі міста площа доріг повинна зрости втричі. Це означає, що кожну вулицю треба розширити у стільки ж разів? Довжина каналізації має збільшитися в 3,3 рази, а водопроводів – усього в 2,4 рази. Але ж сьогодні набагато важливіший стан існуючих аварійних мереж!
Крім того, у розділі екології не враховано площу парків, пляжів, приміських лісів та інші рекреаційні показники. Немає інформації щодо басейнів, стадіонів, спортивних залів, бібліотек, книгарень. В одну купу звалено маршрути трамваїв і ліній метро, хоча їхні обсяги перевезень різняться в десятки разів.
Радимо прочитати:
- Янукович пропонує наслідувати досвід Києва
- У Азарова подумують переписати бюджет
- Українці продовжують вимирати
- У Тимошенко вже нарахували 42% інфляції
- ТАРИФИ ЗНОВУ ПЕРЕГЛЯНУТЬ?
- У січні українців стало менше
Коментарів немає »
Коментарів поки що немає.
RSS-канал коментарів цієї публікації.
Залишити коментар
Із останнього:
НОВИЙ ТРУДОВИЙ КОДЕКС УХВАЛЮЄТЬСЯ В УМОВАХ СУВОРОЇ ЗАСЕКРЕЧЕНОСТІ
Фотогалерея