ukrtribune.org.ua / Актуально, Новини / «ПОДАТОК» НА БАЛКОНИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

«ПОДАТОК» НА БАЛКОНИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

22 грудня, 2011

Володимир ГАЛЕГА, журналіст.
На початку грудня Президент України Віктор Янукович ветував закон про так зване «оподаткування балконів» (поправки до шостої статті Житлового кодексу), ухвалений Верховною Радою в середині листопада з його ж поправками. Мовляв, сьогодні неприпустиме будь-яке збільшення квартплати і, за великим рахунком, оподаткування помешкань, балконів і лоджій повинно відповідати принципу соціальної справедливості. Наразі у законі цього немає – навпаки, він ставить громадян із статками у привілейоване становище. Адже, маючи значно більші квартири, вони платитимуть за балкони і лоджії приблизно стільки ж, як і незаможні громадяни.
balkoni_12 Поки що невідомо, в якому напрямку «перепишуть» цей податок і чи буде він «соціальним» і «справедливим». Проте деякі експерти вважають: якщо й станеться диво і власників хоромів таки змусять розкошелитися, пересічним мешканцям від цього легше не стане, бо квартплата усе ж таки зросте і в них.
Нагадаємо, першу спробу «проштовхнути» цей, м’яко кажучи, дивний законопроект народні обранці зробили 6 жовтня цього року. Ухвалений документ, зокрема, наділяв центральний орган виконавчої влади з питань житлової політики правом встановлювати коефіцієнти, за якими визначається площа лоджій, балконів, веранд і терас. Однак глава держави його не підписав, натомість запропонував під час підрахунку квартплати увести чіткіші коефіцієнти: для балконів і терас – 0,3, для лоджій – 0,5, засклених балконів – 0,8, веранд, засклених лоджій і холодних комор – 1,0. Депутати врахували зауваження і більшістю голосів знову ухвалили ці поправки.
Таким чином «архітектурні надмірності» отримували статус частини корисної площі і автоматично додавалися до загальної площі помешкань. Скажімо, за балкон розміром 4,5 квадратних метра власник квартири мусив би платити, як за 3,6 квадратних метра житлової площі, а за лод-жію такої ж площі – як за 4,5 квадратних метра свого помешкання.
Розробники поправок мотивували цей «революційний», з точки зору наповнення бюджету, крок тим, що сьогодні, мовляв, корисна і загальна площа житла визначається кількома підзаконними нормативно-правовими актами, а не власне самим законом. Тож існує загроза різночитань, через що права громадян можуть бути обмеженими.
Коментуючи це «творіння» народних обранців в Інтернеті, люди не скупилися на в’їдливі епітети. Пригадали і середньовічний податок на вікна, і торішню ініціативу столичного мера Черновецького щодо оподаткування кондиціонерів. Тепер, глузували вони, залишилося ввести збір на світло (як у «Свіччиному весіллї» Івана Кочерги), або на броньовані двері й килимки під ними.
А взагалі, мабуть, настав час консервувати повітря (дарма, що воно не таке вже й чисте).
Передчуваючи таку реакцію з боку пересічних громадян, одразу після схвалення законопроекту Верховною Радою, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк спробував заспокоїти: мовляв, розрахунок загальної площі не змінюється, відповідно площа, на яку нараховується квартирна плата, залишиться такою, як і була. А експерт у сфері житлової нерухомості – співголова асоціації «Наш будинок» Катерина Чижик узагалі пояснила, що таке «оподаткування балконів» триває вже кілька років, просто на це ніхто уваги не звертав. Досі воно регулювалося інструкцією Держкомстату (зареєстрованою у Міністерстві юстиції 11 серпня 2008 року), де прописані приблизно такі самі коефіцієнти. Тож ЖЕКи вже понад два роки по ній розраховують кварт-плату. У грошовому вимірі це зайвих 2-4 гривні для середньої квартири площею
40-50 квадратних метрів.
Приховану загрозу побачив за цими «новаціями» голова громадського об’єднання «Спілка власників житла України» Олексій Кучеренко. Найбільший зиск від такого оподаткування, вважає він, матимуть забудовники, які на законних підставах продаватимуть балконні метри за ціною житла. Замість того, щоб розгрібати «авгієві стайні» житлово-комунального господарства, де десятиліттями не відбувалися капітальні ремонти, де втрати тепла і води становлять майже третину від загальних обсягів поставок, де існують мільярдні борги у розрахунках, законодавці (під впливом могутнього будівельного лобі) займаються казна чим.
Теоретично квартплата можливо й не зміниться, але на практиці комунальники на місцях вестимуть власну гру за допомогою підзаконних актів і вигаду-ватимуть нові правила, щоб «витрусити» зі споживачів останні копійки. Пан Кучеренко, зокрема, переконаний, що «податок на балкони» це лише пробний камінь до масштабнішого нововведення – податку на нерухомість. Крім того, за політичної волі, закон дозволить ініціювати перереєстрацію актів права власності на нерухомість у БТІ. Адже здебільшого люди склили балкони і лоджії, робили дрібне перепланування квартир без дозволу цієї структури. Тепер же їх змусять обов’язково перереєструвати акти в бюро технічної інвентаризації.
- Переконана, що рано чи пізно Президент підпише цей закон і податок усе ж таки введуть, – говорить член правління столичного ГО «Самоврядна громада» Оксана Нечипоренко. – Тоді мешканцям обов’язково доведеться узаконити засклені раніше балкони та лоджії. Для цього треба буде викликати співробітника БТІ для нових замірів. Послуга ця коштує нині від 300 до 400 гривень, залежно від метражу квартири. А ще людям треба готуватися і до неофіційних платежів у межах 300-500 доларів за терміновість (якщо треба швидко продати житло) чи якісь інші непередбачувані обставини. Після таких перерахунків загальної площі квартирна плата неодмінно зросте. Це стосується передусім тих власників, котрі приватизували помешкання у 80-х роках. Для тих, які зробили це пізніше, у 90-х, гадаю, квартплата не зміниться. А от нове житло обов’язково подорожчає: будівельники будуть склити не лише лоджії, а й балкони і приплюсовувати їх площі до й без того «золотих» квадратних метрів.
ДУМКИ ВГОЛОС
Анатолій КАРПЕНКО, голова Спілки співвласників житла Деснянського району:
- «Балконна проблема» – це своєрідне посилення податкового тиску на всіх без винятку громадян. За засклені балкони, лоджії, веранди й тераси вони платитимуть за вищим коефіцієнтом – тобто більше, ніж за незасклені. Але як можна було запроваджувати коефіцієнти на те, чого немає? Адже в Україні офіційно не існувало такого поняття як «засклений балкон» – ні в документах БТІ, ні в будівельних нормативах. Тепер же поправки до шостої статті Житлового кодексу таке поняття мають «узаконити».
Чому засклені зовнішні прибудови заважають чиновникам – цілком зрозуміло: їм треба здерти з людей якомога більше грошей. Адже в містах фактично усі багатоповерхівки мають принаймні балкони, а чимало з них – лоджії. Вже не кажучи про веранди й тераси у будинках в малих містах і селищах. Уявляєте, на скільки квадратних метрів збільшиться житловий фонд країни і, відповідно, збагатяться ЖЕКи й ті, хто за ними стоїть? Ось так, на рівному місці, не підвищуючи квартплату, можна отримати з людей додаткові кошти.
Що ж робити у цій ситуації? Якщо засклені балкони додають тепла, не чіпати їх хоча б три найхолодніші місяці – грудень, січень і лютий. А от у березні можна зняти з вікон шибки і зафіксувати цей факт у ЖЕКу. Тоді він перестане нараховувати зайве. У грудні треба знову вставити шибки на три місяці. Чим більше людей це робитимуть, тим важче буде комунальникам відслідковувати такі випадки і робити перерахунки. Врешті-решт, вони взагалі перестануть цим займатися і залишать громадян у спокої.

З розділу Актуально, Новини

Радимо прочитати:









Коментарів немає »

Коментарів поки що немає.

RSS-канал коментарів цієї публікації.

Залишити коментар





47 / 1.073 / 32.1mb