Відповідне подання направили 47 народних депутатів, повідомляє офіційний сайт суду.

Як відомо, депутатів позбавили права денонсації таких договорів законом “Про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України”, який був ухвалений 11 січня 2012 року.

Депутатське подання знаходиться на опрацюванні в Секретаріаті суду.

У середу прем’єр-міністр РФ Володимир Путін заявив, що Росія не збирається виводити з Криму Чорноморський флот.

Про це заявив менеджер братів Кличків Бернд Бенте, стверджує Boxingscene.com.

“Усе залежить від того, чим завершаться вибори, заплановані на кінець року”, – сказав він.

“Якщо Віталій стане мером Києва, то більше у ринг не вийде, тому що керувати містом і залишатися чемпіоном світу у суперважкій вазі – неможливо”, – додав менеджер.

За словами Бенте, у команді думатимуть про майбутнє після того, як дізнаються результати виборів.

Додамо, що вибори мера Києва повинні відбутися восени 2012 року.

“Позицiя МВФ залишається жорсткою щодо тарифiв… Нi уряд, нi президент не готовi до пiдвищення тарифiв, i це є основною проблемою для переговорiв з МВФ”, – сказав вiн на брифiнгу в середу в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Тiгiпко зазначив, що уряд шукає компенсатори й альтернативнi пропозицiї для того, щоб не пiдвищувати тарифiв. Зокрема, тривають переговори зi Свiтовим банком.

“Ми шукаємо компенсатори, альтернативнi пропозицiї. Наразi таку програму ми розробляємо зi Свiтовим банком. Ми чекаємо приїзду нового представника Свiтового банку в Молдовi, Бiлорусi та Українi, який має приїхати на початку березня, i спробуємо разом iз ним опрацювати альтернативнi пропозицiї”, – заявив Тiгiпко.

Про це заявляють шахтарі, присутні у середу на з’їзді Ради незалежних профспілок вугільної галузі, повідомив БЮТівець Михайло Волинець.

За його словами, основні претензії працівники мають до міністра соціальної політики Сергія Тігіпка та міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, повідомляє прес-служба БЮТ.

Окрім заявлених під час блокування приміщень міністерства соціальної політики вимог нарахувати рівні компенсації, 100 шахтарських профспілок вимагають виплатити кількамісячну заборгованість по заробітній платі.

“Люди у відчаї. Шахтарі, з якими я спілкувався, не виключають, що навесні відбудеться загальноукраїнський страйк. Кажуть, ми знайдемо маєтки Тігіпка і Бойка і підемо туди розбивати намети та стукати касками”, – зазначив депутат.

За його словами, у середу шахтарі знову підуть у Міністерство соцполітики, щоб “отримати відповідь від Тігіпка, оскільки вчора (у вівторок) він обмежився одними обіцянками”.

Окрім того, в середу шахтарі планують зустрітися з міністром Бойком.

Богдан САВРУЦЬКИЙ, журналіст.

Недавній візит до Києва нового спікера російської Держдуми Сергія Наришкіна закінчився практично нічим: Україна наполегливо відмовляється вступати в Митний союз, а наша вітчизняна політеліта виправдовує це навіть загрозою… сплеску націоналізму.

Ще на початку лютого російський посол в Україні Михайло Зурабов неодноразово розповідав приємні та милі для вуха українців речі, і українське керівництво «щиро» вірило в те, що скоро може бути переглянутий газовий контракт, укладений у 2009 році Путіним і Тимошенко. Кабмін наполегливо просив росіян зменшити ціну на газ до 250 доларів. «Зараз наші промисловці платять за газ 560 доларів за тисячу кубометрів. Це рекордна ціна, і такої ціни практично в Європі ніде немає», – скаржився прем’єр Микола Азаров в ході зустрічі з Наришкіним.

Цікаво, що свій перший закордонний візит в якості голови Державної Думи Росії пан Наришкін здійснив саме на береги Дніпра. У Києві з ним зустрівся не тільки його колега – голова Верховної Ради Володимир Литвин, а й президент Віктор Янукович, прем’єр-міністр і навіть новоспечений секретар Ради нацбезпеки і оборони, недавній віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Так який же кремлівський «подарунок» привіз Сергій Наришкін для України? Офіційно було заявлено, що російське Міненерго вже передало нові газові пропозиції українському Міненерго. На розраду пресі «злили» інформацію про згоду «Газпрому» на невелику, 10-відсоткову, знижку. Безумовно, ця знижка – ніщо в порівнянні з українськими надіями зменшити ціну на російський газ наполовину. Хоча на тлі непримиренної позиції керівництва «Газпрому» – це просто-таки небачена щедрість.

Проте в уряді України не поспішають радіти. Ще до зустрічі з Наришкіним в адміністрації Януковича прямо заявляли: «Ми хочемо перегляду газового контракту на наших умовах. Тобто, газ по 200-250 доларів. Інакше продовжимо пошук альтернатив»…

А після зустрічі зі спікером Держдуми Росії прес-служба секретаря РНБО Клюєва поширила лише одну, але дуже принципову цитату: «Розраховую, що обидві сторони зможуть подолати усі наявні розбіжності й виробити оптимальну, економічно обгрунтовану і справедливу формулу ціни на газ для України». Тобто, офіційний Київ дав зрозуміти офіційній Москві, що нинішня подачка Кремля йому нібито не потрібна.

Ще одну неприємну річ приготували Сергію Наришкіну у Верховній Раді. Після зустрічі з Литвином російський спікер заявив, що Верховна Рада і Держдума домовилися про синхронну ратифікацію договору щодо зони вільної торгівлі СНД. Однак уже через годину в електронних ЗМІ було своєрідне спростування від голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, мовляв, Україна не готова до ратифікації! Безумовно, керівник фракції «регіоналів» не зважився б зробити таку заяву, не отримавши схвалення «головного регіонала» Віктора Януковича.

10 відсотків знижки на газ «з панського плеча» і потуги ратифікувати зону вільної торгівлі – насправді лише наживка на гачку під назвою «Митний союз». Адже затягнути Україну в орбіту «російського світу» стало ідеєю фікс для Володимира Путіна. Відродження СРСР в будь-якій формі – ось що можна назвати його справжньою геополітичною (і електоральною) перемогою. Звідси й недвозначна заява Наришкіна: «У разі вступу України до Митного союзу, ціна для неї на газ буде такою ж, як для російських споживачів». До речі, місцем для цього фактично ультиматуму була обрана Київська дипломатична академія, де російський візитер відповідав на запитання студентів: «Якщо говорити про ціни на газ, усередині Митного союзу ліквідуються експортні мита на енергоносії, тому ціна для Білорусі та Казахстану така ж, як для споживачів всередині РФ. Україна отримає дешевий газ тільки в Митному союзі».

При цьому пан Наришкін намагався бути економічно аргументованим. Наводив розрахунки: мовляв, за 20 років інтеграційний ефект для трьох держав, що входять сьогодні до Митного союзу, може скласти 900 000 000 000 доларів США. Сума, звичайно, вражаюча. Однак залишається без відповіді питання – кому вони дістануться, в чию конкретно кишеню впадуть?

Багато оглядачів впевнені що, найвпливовіші українські олігархи (серед яких Рінат Ахметов та Дмитро Фірташ) категорично виступають проти приєднання України до Митного союзу, оскільки бояться захоплення їх власності агресивним російським бізнесом, підсиленим усією політичною (і не тільки!) міццю Кремля. Психологія наших товстосумів передбачає максимальне вилучення прибутку тут і зараз, з подальшим переведенням прибутку за кордон. А так як в Україні влада належить тій самій олігархії, вона не зацікавлена ​​в реставрації будь-яких централізованих інститутів на пострадянському просторі.

Простіше кажучи, Україна хоче дешевий газ, але не хоче відкривати «самостійну» хвіртку. Фактично російський неоімперіалізм зіткнувся з українським територіальним сепаратизмом. Еліта України панічно боїться відновлення будь-якого центрального управління. До речі, свою відмову вступати в Митний союз команда Януковича виправдовує ще й загрозою, яка нібито виходить від… радикально налаштованого електорату Західної України. Мовляв, є небезпека для єдності країни. А щоб Наришкіну ситуація стала гранично зрозумілою, під час його візиту в Києві пройшли дружні студентські пікети проти вступу України до Митного союзу.

Ігор ОЛЕКСАНДРОВ, журналіст.

Житомирський економіко-гуманітарний інститут Університету “Україна” за 12 років своєї діяльності підготував понад 1000 фахівців. Одним із завдань інституту є посильне сприяння людям з фізичними та сенсорними вадами в отриманні ними освіти зі спеціальностей, що користуються попитом на ринку праці. В жовтні 2011 року інститут очолив молодий науковець, кандидат економічних наук  Микола Перелигін.

- Миколо Миколайовичу, креативна педагогічна освіта визначає таку організацію навчання, виховання і розвитку творчої активності студентів, яка прагне отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності та самостійного створення нового. На сучасному етапі розвитку відбулося певне відставання освіти від креативної науки. Якщо наука кардинально змінюється, то система освіти не завжди змінює усталені парадигми освіти…      

 - Я вважаю, що система класичної моделі освіти не завжди створює умови втілення альтернативного педагогічного досвіду і неспроможна на належному масовому рівні асимілювати досвід кращих педагогів-новаторів через консерватизм „академізму системи”. Вихід із цієї ситуації усвідомлює суспільство: освіта потребує реформування. З огляду на це на противагу традиційній системі освіти відповідно до креативної концепції освіти сформувалася педагогічна система, яка відходить від механічного перенесення знань, а за основу взято пошукову діяльність студентів. Вона створює можливість для самоактуалізації та розвитку творчої індивідуальності, яка спрямована на розвиток особистісних стратегій, оригінальності та обдарованості .

В нашому інституті запроваджено навчання за кредитно-модульною системою. Згідно з нею навчальний матеріал розподілено на логічно завершені модулі, кількість яких складає від 2-х до 4-х (як правило, 2-3 модулі на чотириместр). У межах кожного окремого модуля студент виконує різні види навчальної роботи, які відповідним чином оцінюються: робота на лекціях, відповіді на семінарських і практичних заняттях, підготовка до семінарських, практичних занять і лабораторних робіт, виконання лабораторних робіт, доповнення, експрес-контрольні, самостійні роботи, індивідуальні завдання, реферати, курсові роботи, розрахунково-графічні роботи тощо. Кожен вид роботи оцінюється відповідною кількістю балів (наприклад, відповідь на семінарському занятті – 4 бали, доповнення – 1 бал, експрес-контрольна – 2 бали). Студент може отримати заохочувальні бали за участь у науково-дослідній роботі, старанність та своєчасність виконання обов’язкових завдань тощо.

Кожен модуль (як складова навчального процесу) завершується модульною контрольною роботою, спрямованою на закріплення, узагальнення  та систематизацію отриманих під час навчання знань та умінь. До модульного контролю студент допускається за умови вчасного виконання запланованих завдань. За результатами поточного контролю та модульного контролю студент отримує підсумкову рейтингову оцінку, яка виражається в балах, оцінкою за традиційною шкалою (задовільно, добре. Відмінно) та рівнем за шкалою ECTS (A, B, C, B, E, FX, F).

За результатами вивчення дисципліни протягом чотириместра студент може отримати максимальну кількість балів – 100. Якщо студент вчасно та успішно виконав всі завдання в межах конкретних модулів і модульні контролі, він отримує підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка заноситься у відомість і залікову книжку. Якщо студент хоче підвищити підсумкову оцінку, він може складати семестровий іспит. Таким чином, підсумковий іспит не є обов’язковим за умови своєчасного та успішного виконання основних видів навчальної роботи. Тобто, суттєво зростає мотивація систематичної навчально-пізнавальної діяльності студента, з одного боку, та об’ективність і ефективність контролю та оцінювання, з іншого.

З методами контролю і формами оцінювання студенти ознайомлюються з перших занять, тому сприймають кожний вид контролю свідомо і готуються до нього. Тобто, це свідчить про те, що контроль впливає на інтенсивність самостійної роботи студентів, що є важливим аргументом в теперішній час, коли на самостійне вивчення відводиться значна частина навчального матеріалу. Сам рейтинговий підхід до оцінювання знань відповідає індивідуальним здібностям і можливостям кожного із студентів. Рейтингова система оцінки знань та вмінь дозволяє ранжувати студентів, тобто визначати першого і останнього, що вносить змагальність у навчальний процес.

- В організаційній роботі будь-якого викладача першочерговим завданням виступає надання допомоги кожному студенту у створенні умов найбільшого сприяння для вільного розвитку його особистості. У зв’язку з цим  актуальне питання розробки особистісних стратегій навчання кожного студента.

- Так. Особливу увагу ми постійно звертаємо на студентів з особливими потребами, створивши відповідні умови для досягнення результату. Підготовчий період організації роботи студентів з дисципліни закінчується підготовкою наступних організаційно-методичних матеріалів: перелік умінь  (що повинен уміти студент після засвоєння дисципліни), термінів. Понять, визначень, формул тощо, які студент повинен знати й уміти відтворити без використання додаткових джерел інформації;  план-графік здачі завдань з дисципліни на семестр; вимоги до якості виконання завдань, розв’язання розрахункових задач; вимоги-нормативи до виконання контрольних робіт;  робоча програма дисципліни;  збірник завдань-задач з дисципліни для аудиторних занять і для самостійної поза аудиторної роботи студентів.      Забезпечення студентів всіма необхідними інформаційно-методичними розробками має звести до мінімуму можливі непродуктивні затрати часу  і створити передумови для раціональної організації їх навчальної роботи.

- Але після  вивчення певного розділу (теми) модуля з метою отримання інформації про якість засвоєння теоретичного матеріалу, визначення рівня навченості студентів має проводитися поточний контроль.

- Як свідчить педагогічний досвід, кредитно-модульна система значною мірою нейтралізує недоліки традиційної школи завдяки створенню таких дидактичних умов як:  організація навчального процесу за інноваційними проблемно-модульними програмами, які, розкриваючи соціально-функціональну роль кожного, чітко визначають психолого-дидактичний зміст спільної діяльності викладача і студента на певному етапі функціонування навчального модуля, забезпечують розвиток певного набору культурних функцій особистості з її ментальним досвідом і потенціалом;  детальна технологізованість модульно-розвивального процесу на рівні окремого навчального курсу (сукупність навчальних модулів), змістового модуля (вісім основних освітніх технологій) і міні-модуля (30-, 25-, 20-хвилинне навчальне заняття з чітко визначеною системою проблемно-діалогічних завдань); зменшення щоденних навчальних навантажень на студента: замість п’яти-семи предметів він готує і вивчає два-три, максимум чотири, що дає йому змогу в кілька разів підвищити зосередженість на певному освітньому змісті;  гармонізація системи особистісної готовності студентів за допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (систематичне, ґрунтовне тестування інтелектуального й особистісного зростання, гнучкий режим навчальної і позанавчальної роботи тощо);  оптимізація індивідуального пізнавального процесу кожного студента, оскільки навчання розпочинається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і завершується рефлексивним осмисленням себе, своїх можливостей у реальному світі;   їх змістовій психолого-педагогічній характеристики,  що дає змогу в деталях проектувати організацію навчально-виховного процесу у формах розвивальної педагогічної взаємодії на основі соціально-культурного досвіду. Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння студентами змісту навчального матеріалу з кожної навчальної теми чи навчального блоку цілісного курсу, сформованості вмінь і навичок.

Використання рейтингової системи вимагає дещо нового підходу до технології аналізу і оцінки навчальної діяльності студентів, а також зіставлення рейтингових показників з офіційно діючими критеріями оцінок. Ця система ґрунтується на демократизмі, сприяє гуманізації навчально-виховного процесу; підвищенню відповідальності за виконання навчальних завдань, позитивно впливає на активізацію навчальної діяльності, стимулює студентів до систематичної праці.

У процесі аналізу і оцінки навчальної діяльності студентів варто дотримуватися таких правил:  пам’ятати, що аналіз і оцінка знань, умінь та навичок студентів -  це  шлях забезпечення зворотного  зв’язку у процесі навчання. Необхідно дотримуватись систематичності в аналізі й оцінці знань, умінь і навичок студентів, створювати ситуацію значимості процесу перевірки й оцінки навчальної діяльності студентів.  Ми з повагою ставимось до навчальної праці вихованців та всіляко стимулюємо її. Ми чітко формулюємо запитання, які спонукали б студентів до активних мислительних дій, витримуваємо паузу, яка дає змогу всім студентам зібратися з думками. Лише після цього запрошувєем конкретного студента для відповіді, уважно слухаєм відповідь, схвальним словом, жестом і мімікою стимулюємо розумову, не перебиваючи  відповідь студента.  Після завершення відповіді робимо її короткий аналіз, аргументовано й об’єктивно оцінюваємо. Ми залишаємо за студентами можливість повторно опрацьовувати навчальний матеріал, виконувати навчальне завдання відповідно до їх індивідуальних розумових можливостей. Під час відповідей студент може користуватися опорними конспектами, схемами, довідниками, іншими наочними матеріалами.

- У жорстких умовах соціальної конкуренції виживає тільки підготовлений, компетентний, упевнений у собі фахівець. Для осіб із функціональними обмеженнями здоров’я отримання вищої освіти, престижної спеціальності, гідно оплачуваної праці – чи не єдина можливість подолати стан відчуження, соціальної ексклюзії, в якому вони опинилися за об’єктивних умов, пов’язаних зі станом здоров’я.

- Так,  у кожного студента з інвалідністю є свої особливості й функціональні обмеження, які ускладнюють процеси навчання в інтегрованому середовищі… Для забезпечення рівного доступу таких людей до освіти необхідно впроваджувати у навчально-виховний процес спеціальні методи, педагогічні технології, адаптивні технічні засоби. Наприклад, запровадження інтерактивної моделі навчання. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх його учасників. Це співнавчання,   взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання виробничих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок, умінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Суттєвими компонентами співробітництва у процесі навчання є позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, що стимулює діяльність, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи. Структурне систематичне включення цих основних елементів у ситуацію навчання дозволяє сподіватися, що група буде застосовувати саме спільні зусилля. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу (наприклад, викладача) над іншими, так і однієї думки над іншими. Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, сприймати протилежні думки. Це особливо важливо за умов взаємодії викладача та членів академічної групи, до якої входять студенти з особливими потребами. Адже саме у такий спосіб вони зможуть відчувати себе рівними партнерами професійної взаємодії.

- Чи не виникає проблем в інтегрованих групах, де навчаються також студенти з особливими потребами?

- Ні, лише атмосфера доброзичливості та порозуміння, яку ми намагаємось створити в інституті, допоможе максимально розкритися студентам із особливими потребами, які зазвичай приходять у навчальний заклад скутими, пасивними.

Проте не слід забувати, що поруч із доброзичливістю слід створити по відношенню до таких студентів атмосферу вимогливості. В інституті ніхто не робить знижки з огляду на їх певні фізичні обмеження. Студент із самого початку навчання розуміє, що для досягнення успіху він має бути кращим, більш ініціативним, креативним. Така позиція дає відчутні результати. Студенти з особливими потребами не відчувають себе не такими, як усі, їх не принижують жалістю, не обмежують у діяльності. Вони беруть участь і перемагають в інститутських олімпіадах, ведуть наукові розвідки і публікують їх результати в наукових збірниках.

Метою застосування таких технологій є також надання психолого-педагогічної допомоги молоді з особливими потребами у становленні її суб’єктності, культурної ідентифікації, життєвого самовизначення. Однією з найпростіших ланок, із яких складається особистісно  орієнтована технологія, є особистісно орієнтована педагогічна ситуація, опинившись в якій молода людина повинна шукати її сенс для себе особисто, вміти пристосувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку.

ДОСЬЄ

Перелигін Микола Миколайович народився  у 1979 році  у м. Новоград-Волинському Житомирської області в сім’ї військовослужбовця, одружений, має сина.   У 2001 році закінчив Житомирський інститут підприємництва та сучасних технологій за спеціальністю “Фінанси” та отримав кваліфікацію економіста. В тому ж році вступив до аспірантури Житомирського державного агроекологічного університету, в 2005 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кадидата економічних наук. Нині – здобувач на кафедрі «Економіка АПК» Житомирського національного агроекологічного університету для здобуття ступеня доктора економічних наук.

ххх

Приступив до керівництва навчальним закладом Микола Перелигін у непростий для вищої школи час. Молодий колектив Житомирського інституту прийняв його із надією на те, що енергія молодості, прагнення до успіху допоможуть подолати ті проблеми, які заважають розвитку навчального закладу.

Підтримуючи традиції, які утвердились в інституті, Микола Миколайович виробляє стратегію подальшого розвитку навчального закладу, утвердження його позицій, підтримки молодих науковців. Основним завданням він вважає використання потенціалу науково-педагогічного колективу, адже зараз саме відбувається його становлення і активний розвиток. В складі інституту  21 штатний викладач, 11 з яких – молоді науковці, які щойно захистили кандидатські дисертації, або готуються до захисту. У 2010-2011рр. успішно захистилися і поповнили колектив науковими кадрами 4 викладачі, які здобули наукові звання кандидата соціологічних наук, кандидата наук з фізичного виховання і спорту (2),  (фізичної реабілітації та олімпійського і професійного спорту),  кандидата філологічних наук (перекладознавство). У 2011-2012 рр. колектив поповниться 3 кандидатами економічних наук, кандидатами  філологічних наук,  психологічних наук, політичних наук.

Усі  ці молоді викладачі виросли разом з інститутом, започатковували його традиції, утверджували імідж. Основним завданням молодий директор вважає дати змогу молодим науковцям реалізувати себе у професійній діяльності. Тому свою діяльність він розпочав з розширення спектру освітніх послуг, що виражається у ліцензуванні нових напрямів підготовки. Інститут протягом всієї діяльності готував фахівців за чотирма напрямами ОКР бакалавр, спеціаліст, магістр, колектив працює над тим, щоб запровадити ще три напрями підготовки, і зробив уже перші кроки для цього. Привабливими стали напрями підготовки «Туризм», «Філологія», «Здоров’я людини», ініціатива з ліцензування яких була підтримана Регіональною громадською експертною комісією ДАКу в Житомирській області. 

Наступним напрямом діяльності  Микола Перелигін вважає підтримку і розвиток тих традицій і здобутків, які утвердились впродовж 12 років діяльності. А це подальший розвиток інноваційних технологій, кредитно-модульної системи навчання.

Володимир ГАЛЕГА, журналіст.

Торік приміський дизель-потяг «Чернігів-Горностаївка» отримав статус потягу підвищенної комфортності, що суттєво вдарило по пенсіонерах і людях, котрі мають пільги. Тепер вони змушені щоразу за одну поїздку в обидва кінці витрачати від 8 до 16 гривень – залежно від пункту призначення.

Маршрут «Чернігів – Горностаївка» здавна вважається «дачним», бо чимало чернігівчан (особливо ветерани) мають вздовж залізничної колії присадибні ділянки, де вирощують городину – з того й живуть. Ним також активно користуються мешканці навколишніх сіл, які часто наві-дуються до міста. Не дивно, що такий «сюрприз» викликав у людей законне обурення.

Оскільки з Чернігівського залізничного вокзалу потрапити безплатно до вагона було важко, чимало пільговиків і пенсіонерів почали штурмувати цей потяг на станції Чернігів-Північний. Але й там на них чекали непоступливі провідники (й навіть наряди міліції): тих, хто не платив, не пускали у вагони, або ж висаджували після перевірок на найближчих станціях. Локальні конфлікти спалахували чи не щодня, на знак протесту ображені люди навіть виходили на рейки й перекривали рух потягів.

Найзатятіші активісти об’єдналися у невеличку «групу опору». Вони не раз зверталися до начальника залізничної станції, місцевої влади, писали листи прем’єр-міністру і навіть Президенту. І отримували відписки: мовляв, вашого листа направлено «за належністю» (тобто переадресовано до Південно-Західної залізниці). Нарешті обласна державна адміністрація офіційно звернулася до залізниці з проханням знову зробити проїзд для пільговиків безкоштовним. Деякий час залізничники намагалися перевести стрілки на органи місцевого самоврядування: мовляв, ініціатива про зміну статусу поїзда (відтак і скасування пільг) належить районним державним адміністраціям Ріпок і Чернігова. Проте районні керівники в один голос заявили, що жодних документів з цього приводу не підписували і про поліпшення комфортності у вагонах вперше чують.

Після того, як транспортна прокуратура не змогла (чи не захотіла?) втрутитись у ситуацію, люди звернулися до обласної прокуратури, яка добилася від Антимонопольного комітету підтвердження, що залізниця таки порушила Закон України «Про залізничний транспорт». На початку жовтня до Південно-Західної залізниці було направлено протест, який та благополучно відхилила, мотивуючи це тим, що «зміни моторовагонного рухомого складу зумовлені передусім малонаселеністю дизель-поїздів «Чернігів — Горностаївка», відтак збитковістю маршруту». До того ж Чернігівська облдержадміністрація майже не компенсує перевезення пільговиків: заборгованість становить 2,4 мільйона гривень.

Щоправда, зважаючи на такий широкий резонанс справи, залізничники все ж таки дали задній хід: чернігівським пільговикам почали видавати безплатні посадкові квитки за посвідченнями. Але й тут не обійшлося без прикростей. Згідно цих документів, вони мали право сідати лише у шостий вагон, якого насправді… не було, бо потяг формувався лише з п’яти вагонів. Тож пільгові пасажири знайшли притулок у першому маленькому вагоні, де було лише 64 місця, а не понад сто, як у звичайному.

- На початку листопада цей, так званий «пільговий» вагон був вщерть забитий людьми, – розповідає ветеран праці Валентина Морозова. – Деякі з пенсіонерів, незважаючи на заборону, переходили у сусідні напівпорожні вагони, звідки їх виганяли провідники: мовляв, за комфорт треба платити. Тож будемо вимагати місткіший вагон. Днями нарешті отримали копію позовної заяви, яку прокуратура області планує подати до суду. Документ треба переробити, адже з тексту випали суттєві претензії до Південно-Західної залізниці. Скажімо, ми хочемо довести, що цей потяг не є підвищеної комфортності, відтак вартість квитків повинна бути меншою. Збираємося повернути міні-каси, що раніше обслуговували цей напрямок, адже часто гроші за проїзд збирають провідники (фактично кладуть їх до власних кишень), до того ж не видають на руки людям жодних документів.

- Претензії пенсіонерів і пільговиків до залізниці безпідставні, – впевнений начальник пасажирського відділу Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці Тарас Мельник. – Ми пішли на поступки і виділили спеціальний вагон для безплатного проїзду – причому не за пасажирським, а за приміським тарифом, як у звичайних електропоїздах. Недавно я спеціально їздив до Чернігова, щоб на місці розібратися, що й до чого. Нині від Чернігова до Горностаївки курсують дві пари дизелів. Вранці (у пікове навантаження) я особисто проїхав до Горностаївки й назад. Дійсно, у вагоні було приблизно 80 літніх пасажирів (хоч нам писали, що цим маршрутом користується майже 120 пільговиків). Оскільки усі місця були заповнені, деяким з них довелося постояти, але особливої товкотнечі не було. Люди пояснили: мовляв, сьогодні пасажирів не дуже багато, бо завершився дачний сезон. Начальники станції і вокзалу повідомили, що найбільший пасажиропотік – у п’ятницю та суботу…

Тим часом Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») збирається переглянути систему приміських перевезень. Мовляв, експлуатація потягів коштує дорого, а використовуються вони дуже нераціонально. За словами генерального директора «Укрзалізниці» Володимира Козака, цьогорічні збитки від «передмістя» вже перевищили 2,3 мільярда гривень, а покриття доходами витрат становить лише 11 відсотків. Потяги зношені на 80 відсотків, на закупівлю нових грошей в бюджеті не передбачено. Ситуацію ускладнює заборгованість облдержадміністрацій за пільгові перевезення пасажирів. За дев’ять місяців «Укрзалізниця» перевезла їх на майже 1,15 мільярда гривень, а отримала всього 25 відсотків компенсацій від цієї суми.

Ольга КАЛЕНСЬКА, студентський медіа-центр Університету «Україна».

Університет „Україна” розбудовується. Вже майже усі його структурні підрозділи оселилися в нових сучасних корпусах на столичній вулиці Львівській, 23. Нові приміщення отримала й університетська бібліотека. Зараз вона має чотири абонементних, читальний та електронний читальний зали.

- Після введення в експлуатацію навчального корпусу №3, -  розповідає директор бібліотеки Ніна Колесникова, – ми відкрили загальний читальний зал для всіх категорій читачів, як для студентів, так і для професорсько-викладацького складу. Він має 35 місць. Бібліотечний фонд читального залу нараховує понад 7000 примірників енциклопедичної, довідкової, науково-популярної, наукової (яка складається з дисертацій, авторефератів дисертацій, тез доповідей студентів Університету «Україна», матеріалів конференцій, наукових журналів, монографій), художньої літератури та періодичних видань. В II корпусі розташовано електронний читальний зал, що має 10 місць. Програмісти університету стежать за сучасним рівнем комп’ютерного забезпечення. Усі комп’ютери під’єднано потужними каналами зв’язку до Інтернету. Великою популярністю користується наша мультимедійна бібліотека, де розміщено електронні підручники. Вхід до неї здійснюється, як із локальної комп’ютерної мережі університету, так і з будь-якого комп’ютера, під’єднаного до мережі Інтернет.

В електронній бібліотеці (http://library.ukraine.edu.ua/) зберігається 2255 документів в електронному форматі, серед них: підручники, курси лекцій, монографії. Нещодавно з’явився розділ НКМД (науково-методичні комплекси дисциплін), де містяться відомості, що стосуються навчальних дисциплін (зміст навчальної програми, література до курсу, методичні рекомендації щодо виконання самостійних видів робіт, методичні рекомендації для студентів з особливими потребами, питання до заліку, іспиту, можливі варіанти тестових робіт тощо).

- Електронна бібліотека, це - по-перше, дистанційний доступ до колекцій ресурсів  для студентів з особливими потребами, студентів заочної форми навчання насамперед, – зауважує Олександр Калмиков, начальник відділу розробки і формування електронного навчального контенту. – По-друге, це – надання доступу до книжок, які є в наявності у фондах паперової бібліотеки, але в обмежених кількостях. І, по-третє, це -  надання доступу до мультимедійного контенту: аудіо, відео, графічних ресурсів (аудіокниги, відеокліпи, мультиплікація, записи лекцій викладачів Університету «Україна», колекції фотографій). Бібліотека розрахована на контингент студентів насамперед нашого університету. Саме з урахуванням цього аспекту її діяльності й побудовано систему доступу до електронного контенту. Протягом 2010-2011 навчального року електронний читальний зал відвідало 1707 користувачів. Ця цифра зростає, бо ще не кожен студент нині має вдома комп’ютер з доступом до Інтернет, а час вимагає бути технологічно-оснащеним. Тому в електронному читальному залі систематично надається змога користуватися мультимедійною бібліотекою та електронним каталогом  й абітурієнтам, нашим майбутнім студентам...

Лідерами з відвідування університетської книгозбірні бібліотекарі визнали студентів Інституту економіки та менеджменту, Інституту соціальних технологій та біомедичного факультету. Дуже активно цього року залучаються до самостійної роботи з навчальною літературою студенти коледжу «Освіта». А от Інститут філології та масових комунікацій пасе задніх. Хоча, звичайно, цьому є свої пояснення:

Антон Роговський, 4 курс, спеціальність «Видавнича справа та редагування»:

− Взагалі,  я звик ходити до своєї районної бібліотеки, тому до університетської бібліотеки  навідуюсь  загалом лише тоді, коли викладачі кажуть, що там є література до їхнього предмета. Про електронну бібліотеку тільки-но дізнався, але тепер маю намір стати її активним користувачем, адже вдома Інтернету у мене немає.

Світлана Патра, студентка-заочниця 4 курсу, спеціальність «Видавнича справа та редагування»:

- Загалом, кількість книжок мене влаштовує, але, оскільки я навчаюся на заочному відділі, то відвідую бібліотеку лише під час сесії. А в цей час буває таке, що потрібної літератури немає, особливо  для студентів старших курсів. Не вистачає інформації, яка стосується саме моєї майбутньої професії. Я знаю, що в університеті є електронна бібліотека, але там дуже складно реєструватися. Я раз чи два нею користувалася, а потім не змогла зайти. Хочеться висловити побажання до співробітників центру програмного забезпечення, які створюють мультимедійну бібліотеку, щоб електронні варіанти книг, які випускає наш університет, були доступні для скачування. Бажано, щоб реєстрація студентів була простішою, наприклад, замість паролю − номер студентського квитка чи кілька цифр з нього.

Дар’я Денисова, 4 курс, спеціальність «Журналістика»:

- Я університетську  бібліотеку не відвідую. Декілька разів там була на першому курсі, але то чогось не вистачало, то чогось не було. Зараз на четвертому курсі ми вивчаємо дисципліну «Польська мова», вона вже не перший рік викладається в нашому університеті, проте підручників чи посібників з польської все одно немає…

Цю ситуацію директор бібліотеки Ніна Колесникова прокоментувала так:

- Придбання необхідних підручників та навчальних посібників погоджується із завідувачами кафедр та начальником управління з навчально-виховної роботи. У березні й червні питання про замовлення навчальної літератури на 2011−2012 н.р. порушу­валося на засіданнях науково-методичної ради. Директорам інститутів та за­відувачам кафедр було запропоновано каталоги, проспекти, диски, прайси ві­домих видавництв України. Укладено план замовлення навчальної літе­ратури, до якого увійшли конкретні пропозиції щодо комп­лектування на наступний рік. Також ми налагодили зв’язки з видавниц­твами та Книжковою палатою України, уклали договори про співпрацю.

ДУМКИ ВГОЛОС

Анастасія Стельмах, 4 курс, Інститут економіка та менеджменту: – Книжок, звичайно, багато не буває, особливо в студентській бібліотеці. В електронну бібліотеку я давно не заглядала, все якось не до того. Мені, як заочниці, не вистачає «свіженьких» методичних посібників.

Дмитро Політашин: 4 курс, Інститут комп’ютерних технологій:

- У мене дуже теплі асоціації виникають зі згадкою про університетську бібліотеку. Свого часу мені надали кваліфіковану допомогу: здійснили добір літератури, яка стала у пригоді для поглибленого вивчення фаху, який я обрав. За допомогою цих видань блискуче склав іспити.

Марія Калакура, завідувач кафедри технології харчувань ІТІ:

- Увесь час дивуюся, як бібліотекарям удається охопити це море інформаційних джерел. Зараз я, практично, можу не займатися вивченням каталогів, перегляданням прайсів, адже бібліотека систематично повідомляє про всі нові надходження. Як тільки у видавництві виходить каталог, я тут же отримую його з рук працівників бібліотеки. Вони дуже допомагають нам, нашим магістрам у доборі літератури. Це наші першоджерела, навіть у таких питаннях, як планування виходу тієї чи іншої книги у видавництві.

Ольга Веденєєва, начальник управління з навчально-виховної роботи:

- Мені подобається те, що в бібліотеці вся література систематизована за напрямками підготовки та спеціальностями. Коли звертаєшся з тим чи іншим запитанням, працівники бібліотеки чітко знають, де шукати відповідь, бо відмінно володіють фаховими навичками. Особливо такі вміння є у Колесникової Ніни Петрівни й Бонара Віталія Олеговича. Ці люди не шкодують  часу, аби допомогти відшукати потрібну літературу, допомогти студентам у написанні курсових, дипломних робіт тощо…

Про це повідомляють “Коментарі”.

Видання нагадує, що у складі нинішнього уряду крім самого прем’єра Миколи Азарова, який народився в 1947 році, є й інші чиновники пенсійного та передпенсійного віку.

Зокрема, глава Мінрегіонрозвитку Анатолій Близнюк народився в 1948 році.

Заступником глави адміністрації президента працює Станіслав Скубашевський, який народився в 1949 році, а Олексій Обаль (1950 року народження) – уповноважений президента з питань контролю за діяльністю СБУ.

Глава апарату Верховної ради Валентин Зайчук народився в 1949 році.

Серед губернаторів пенсія може бути відстрочена для глави Вінниччини Миколи Джиги (1949 р.н.), голови Волинської ОДА Бориса Клімчука (1951 р.н.), Житомирщини Сергія Рижука (1950 р.н.), Івано-Франківщини Михайла Вишиванюка (1952 р.н.) та інших.

Як відомо, Верховна Рада має намір дозволити державним службовцям першої категорії за їх згодою і за рішенням органу або особи, що призначили їх на ці посади, залишатися на службі після досягнення 65 років.

Законопроектом пропонується дозволити перебування держслужбовців цієї категорії на службі після досягнення ними граничного віку у зв’язку з потребами служби, якщо інше не передбачено законодавством.

Про це заявив начальник оперативного управління – заступник начальника штабу командування Повітряних сил ЗСУ генерал-майор Віктор Гамора на брифінгу для представників акредитованого в Україні військово-дипломатичного корпусу.

“Сьогодні українська сторона має намір продовжити консультації з польською робочою групою щодо внесення змін до Угоди між оборонними відомствами двох країн, які стосуються обміну інформацією про повітряну обстановку й виконання польотів українськими та польськими військовими повітряними суднами у повітряному просторі обох держав”, – зазначив він.

Гамора додав, що у березні-квітні планується провести спільне навчання визначених сил і засобів протиповітряної оборони збройних сил України та Польщі, повідомляє Міністерство оборони.

Тоді будуть відпрацьовувати порядок взаємосповіщення про повітряну обстановку, питання взаємодії та застосування чергових сил із припинення порушень правил використання повітряного простору та можливого здійснення теракту з повітря.

Крім того, у квітні планується провести українсько-білоруське та українсько-російське командно-штабні тренування з органами військового управління та черговими силами з протиповітряної оборони.

А на травень заплановано комплекс тренувань із підрозділами ЗСУ, які залучаються до виконання завдань “Євро-2012″ із задіянням сил і засобів суб’єктів боротьби з тероризмом.

За словами Гамори, Повітряні сили ЗСУ продовжують “інтенсивну підготовку до антитерористичного забезпечення проведення чемпіонату Євро-2012″.