Про це він заявив в інтерв’ю донецьким журналістам, яке у п’ятницю показав Перший національний.

Янукович розповів, що його адміністрація обробляє отриману кореспонденцію і він її читає.

“Іноді, буває таке, неприємно слухати, але таке життя. Є відверте відкрите хамство, тон такий недозволений, іноді погрози, образи. Це як би звичайне. І від мене ніхто нічого не ховає і не приховує, це заборонено. Я це все читаю, тому це звичайне явище”, – запевнив президент.

“Адаптуватися до цього практично неможливо. І (сміх) дуже часто буває безсоння. Бо ось думаєш, звідки таке зло береться, звідки така ненависть. І подумаєш, а як відповідати? А як на це все реагувати? Я вам скажу, от хрест вам (хреститься), я зла ні на кого не тримаю, я молю бога, щоб бог їм дав розум. І я молю Бога, щоб по відношенню до них ніколи такого не було”, – заявив він.

“Ну, бувають і хворі, ну як його побачиш по листу хворий він чи ні. Не вгадаєш. Що я буду посилати людей: ну перевірте, хворий він чи ні? Таких можливостей у мене немає”, – додав Янукович.

При цьому він уточнив, що “у нього багато джерел інформації”.

“Руку тримаю на пульсі”, – підсумував президент.

Про це сказано у зверненні до ПАРЄ, прийнятому в п’ятницю в Сімферополі на Всекримському жалобному мітингу з нагоди 68-ї річниці депортації кримських татар з півострова.

“Ми, учасники мітингу, закликаємо уряд всіх демократичних держав, ПАРЄ, ОБСЄ, парламент Європейського Союзу заборонити Петру Симоненку в’їзд у країни вільного світу”, – сказано в документі, повідомляють Українські новини.

Невдоволення кримських татар викликали висловлювання лідера КПУ 16 травня в Раді під час обговорення проекту закону про відновлення прав кримського-татарського народу.

Учасники мітингу скандували “Ганьба Симоненку!”, “Ганьба комуністам!”, а також свистіли.

Як відомо, Верховна Рада вирішила доопрацювати законопроект №5515, яким пропонується визначити порядок відновлення прав осіб, депортованих з території України за національною ознакою.

Автор законопроекту – депутат Мустафа Джемілєв (фракція Блоку “Наша Україна-Народна Самооборона”), що є головою Меджлісу кримськотатарського народу.

У травні 1944 року радянська влада масово депортувала кримських татар із Криму в Середню Азію, Сибір і на Урал.

У роки Великої Вітчизняної війни також були виселені кримські болгари, вірмени, греки й німці.

Повернення кримських татар на півострів почалося наприкінці 1980-х років.

Нині вони становлять 13% населення Криму.

Про це він заявив у ході міжнародних дебатів високого рівня “Україна-ЄС на рубіконі” у п’ятницю в Києві, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

“Нас часто дорікають, що Україна має визначитися, з ким вона – з ЄС чи Росією. Однак іноді складається враження, що і ЄС не завадило б визначитися, де б він хоче бачити Україну”, – сказав Грищенко.

Разом із тим він підкреслив: “Заздалегідь заспокою представників ЄС – сьогодні ми не будемо просити про перспективу членства”.

“Очевидно, що зараз європейський порядок денний диктує внутрішні виклики. Однак деякі зовнішньополітичні аспекти занадто принципові, щоб залишати їх висіти в повітрі”, – додав міністр.

За словами Грищенка, до цього належить і українське питання.

Він у чергове запевнив, що євроінтеграція залишається пріоритетом для України.

Цю думку він висловив на слуханнях у Конгресі США, що пройшли в четвер під девізом “Майбутні вибори України – поворотний момент”, передає Радіо “Свобода”.

За словами Сміта, ув‘язнення колишніх урядовців Юлії Тимошенко і Юрія Луценко кидає тінь на майбутні українські парламентські вибори.

Він зазначив, що загальний відступ від демократії в Україні не обіцяє нічого хорошого на майбутніх виборах.

“Якщо Тимошенко, Луценко та інші ув’язнені чиновники не будуть звільнені, ці вибори за фактом їхнього ув‘язнення будуть заплямовані”, – сказав Сміт.

Голова Американського Гельсінського Комітету назвав ув’язнення провідних діячів української опозиції обурливим, і сумнівається, що міжнародне співтовариство зможе визнати ці вибори відповідними міжнародним демократичним стандартам.

Виступаючи по “скайпу”, донька екс-прем’єра Євгенія Тимошенко розповіла про нові подробиці ув‘язнення її мами та подякувала за підтримку Заходу.

Вона, зокрема, звернула увагу на те, що правоохоронці стверджують, що немає жодного відеозапису побиття Юлії Тимошенко, а прем‘єр Микола Азаров, перебуваючи в Брюсселі, заявив, що на відеозаписі немає жодних проявів свавілля застосованого проти Юлії Тимошенко. “Хто бреше?”, – запитала Євгенія Тимошенко.

Вона також зазначила, що її мати виступила з ініціативою провести міжнародне розслідування корупції у найвищих ешелонах української влади.

“Моя мама просила вам передати, що вчора, через її адвоката, вона звернулася до організації FATF розвідати те, про що вже писали журналісти, корупційні дії високих чиновників в українському уряді”, – сказала Євгенія Тимошенко.

У свою чергу, президент правозахисного центру “Дім Свободи” Девід Кремер, який нещодавно повернувся з Україні, звернув увагу також на зростання корупції в країні.

“Під час мого візиту в квітні я почув новий термін – фаміліалізація: що корупція в Україні стає особистою і досягає першої родини країни”, – зазначив Кремер.

“За повідомленнями, протягом останнього року один із синів президента збільшив свої статки у 18 разів. Постають питання: як накопичилося таке багатство?”, – сказав він.

Віктор ПРИХОДЬКО, журналіст.

Під травневі свята в профспілках згадали про «солідарність з
трудящими». І, щоб продемонструвати свою захисну принциповість, знову оголосили вимогу про запровадження в Україні 35-годинного робочого тижня. Без зменшення зарплат.

Таке рішення було прийняте на засіданні Національного представницького органу профспілок, очолюваного заступником голови Національної федерації профспілок України (НФПУ) Григорієм Кабанченком. Логіка профспілкових функціонерів проста. Як наголошував на засіданні голова НФПУ Мирослав Якібчук, профспілки рішуче вимагатимуть скорочення робочого тижня до 35 годин (без зменшення оплати), а відтак «роботодавці будуть змушені набирати нових працівників, що дозволить забезпечити роботою щонайменше ще 2 мільйони громадян».

Але така, з дозволу сказати, «арифметика» насправді не має нічого спільного ні з економічними реаліями, ні навіть із здоровим глуздом. Тим більше, що наразі існує загроза донищення найелементарніших прав найманих працівників.

Верховна Рада, як відомо, прийняла в першому читанні за основу проект явно «драконівського» Трудового кодексу і закінчує його доопрацьовувати. І з самого початку було ясно, що з прийняттям такого ТК будуть скасовані закони «Про відпустки» та «Про колективні договори», а водночас може значно скоротитися процедура звільнення працівників (у тому числі й внаслідок збільшення випробувального терміну з 3-х до 6-и місяців). І, нарешті, новий ТК фактично збільшить тривалість робочого дня (і відповідно тижня), надасть роботодавцям право приймати постанови, які замінятимуть колективні договори…

Що саме там вже встиг-ли «доопрацювати» депутати, які зміни вносять у комітетах ВР, наразі невідомо. Як наголошують експерти, робота над Трудовим кодексом ведеться дуже втаємничено, фактично – засекречено від громадськості… І при цьому деякі депутати з самого початку намагалися створювати навколо законопроекту своєрідні «димові завіси».

Новий Трудовий кодекс нині справді конче потрібен країні, яка вже давно живе в умовах ринкової економіки (точніше – «дикого капіталізму»), але досі користується фактично ще радянським КЗпП зразка 1971 року. Він, до речі, ще й на початку 90-х років минулого століття досить ефективно захищав права найманих працівників у їх конфліктах із адміністраціями підприємств державної та колективної форм власності. Суди, можна сказати, буквально «штампували» тоді рішення на користь працівників у справах про трудові спори. Нині ж суди, як правило, із великою повагою та розумінням ставляться до «хазяїна» – приватного роботодавця. Але й це не влаштовує власників великих виробництв. Фактично в новому варіанті ТК може залишитися тільки видимість захисту прав найманого працівника.

Слід при цьому враховувати й таке. У більшості цивілізованих держав є відповідні інституції, що захищають інтереси і працівника, і роботодавця. Існує певний баланс: права найманого працівника захищає, як правило, профспілка, права роботодавця – федерація роботодавців, інтереси держави – уряд. В нас, на жаль, цього поки що немає. Федерацію роботодавців очолює один із найбільших бізнесменів України, а профспілки, верхівка яких скомпромету-вала саму ідею профспілкового руху, давно втратили вплив.

У профспілок немає
наступальності, системи у роботі первинних організацій; вони, за великим рахунком, відірвані від життя трудових колективів, далекі від конкретних проблем тих людей, яких треба захищати. І захищати сьогодні, бо завтра може бути пізно.

З прийнятого за одним помахом руки ТК може в підсумку «виплисти» не ефемерний 35-годинний, а взагалі безрозмірний робочий тиждень, а самих працівників виставлятимуть на вулицю взагалі без права на оскарження. І це ще й вважатиметься «чисто» по-європейськи.

Сьогодні з профспілкових офісів періодично лунають, звісно, й заклики не ухвалювати нове трудове законодавство без якнайширшого обговорення в суспільстві. Іноді при цьому навіть погрожують масовими страйками. Але це, скоріше, поза, а не позиція.

- Україна постала нині перед дилемою і необхідністю ухвалення нового Трудового кодексу, який би регулював відносини між працівником і роботодавцем, між роботодавцем і державою, – стверджує експерт Центру Разумкова Павло Розенко. – Це має бути модерновий документ, який би відповідав на багато питань. І перед-усім необхідно визначити, в якому вигляді й в якій формі він потрібен, і що необхідно вдосконалювати.

Трудовий кодекс, з одного боку, повинен захищати працівника, а з іншого – не гальмувати бізнес в Україні. Це однозначно! Він має стати цивілізованим інструментом для співпраці між роботодавцем і працівником. І треба бути дуже обережним, щоб не порушити цей баланс інтересів працівника і роботодавця. На жаль, у новому Трудовому кодексі такого балансу (передусім – достатньої відповідальності роботодавця) немає. Тому, мабуть, і триває вже понад півроку навколо проекту якась «підкилимна гра». Як наслідок – після «податкового» нас може чекати ще й «трудовий» майдан (більш жорсткий і з непередбачуваними наслідками).

Вихід із ситуації, що склалася, може, на мій погляд, бути один. Такі документи повинні мати «конституційний» статус – тобто приймати Трудовий кодекс у парламенті слід було б не простою, а конституційною більшістю в 300 голосів. І їх у Верховній Раді можна зібрати, причому без політичних ігор – у тому, звісно, випадку, коли цей документ матиме підтримку і профспілок, і громадських організацій, та й громадянського суспільства в цілому.

“Зелені” вже оголосили в регіоні екологічну катастрофу, повідомляє “Сегодня”.

Зараз нечистоти пливуть до Чорного моря.

Комунальники ремонтують колекторну трубу, однак тільки залатають один прорив, виникає наступний. Те, що відкачують – моментально потрапляє в місцеву річку Барабой. Жителі довколишніх сіл через сморід навіть на вулицю не виходять.

Під час ліквідації аварії комунальники скинули тонни каналізаційних стоків у місцеву річку, яка через 6 км впадає в Чорне море, в районі одного з найбільших курортних селищ Одеської області Грибівка.

Про це він сказав під час зустрічі зі членами міжнародного клубу парламентаріїв й експертів “Європейський Союз – Україна”, повідомляють “Українські новини”.

Він зазначив, що питання модернізації газотранспортної системи для України дуже важливе в умовах будівництва газопроводів “Північного потоку” й “Південного потоку” в обхід території України.

Прем’єр висловив упевненість, що проект будівництва “Південного потоку” є зовсім нерентабельним і не окупиться як мінімум у найближчі 20 років.

“Але він (для Росії) політично доцільний. Побудувавши 2 газопроводи, Росія чомусь думає, що вона повністю позбудеться залежності від транзиту через Україну”, – зазначив Азаров.

“Ніколи цього не буде хоча б тому, що ні “Південний”, ні “Північний потік” не мають можливості складування. Підземні газосховища є тільки в нас”, – додав прем’єр.

Він підкреслив, що завдяки наявним потужностям Україна здатна допомогти країнам Європи у разі аномальних погодних умов, як це, наприклад, було минулої зими.

“Тому насправді жодної особливої альтернативи ні “Південний”, ні “Північний потік” не становлять”, – заявив Азаров.

Він запевнив, що транспортування газу через Україну є найнадійнішим шляхом, а також найдешевшим.

“І модернізація ГТС – проект винятково вигідний і Росії, і Україні, і тим більше для Європейського Союзу”, – підкреслив Азаров.

За словами прем’єра, у разі модернізації ГТС Україна буде здатна транспортувати в Європу близько 200 млрд куб. м газу на рік.

Як відомо, Азаров заявляв, що для того, щоб українська газотранспортна система була здатна транспортувати в Європу 200 млрд куб. м газу на рік, необхідно вкласти в модернізацію газотранспортної системи 1,5 млрд євро.

Транзит газу в країни Європи у квітні становив 7 467,86 млн куб. м, що на 23,38% менше, ніж у квітні 2011 року. У 2011 році транзит газу в країни Європи становив 101,098 млрд куб. м, що на 5,94% перевищує показник 2010 року (95,426 млрд).

Тала ПРУТКОВА, журналіст.

Університетські активісти минулих років зібралися в стінах рідного вишу, щоб згадати “буремні часи” навчання. Зібралися ті, хто, можливо, заледве пригадують лекції та семінари, але добре пам’ятають студентське життя в Університеті «Україна», оскільки саме вони його організовували, а дехто організовує й понині…

Яскраве, насичене дозвілля, численні свята, фестивалі, туристичні походи – все це помітно вирізняє Університет «Україна» з-поміж багатьох вітчизняних ВНЗ. День здоров’я, День працівника освіти, фестиваль творчості «Сяйво надій», Студентська спартакіада, Університетське літо, Студентське весілля – ось далеко не повний перелік ексклюзивних заходів, якими славиться університет, і які не полишають пам’яті випускників протягом усього дорослого життя. Звичайно, для належної організації цього розмаїття дійств потрібні активісти. Саме вони були і є справжнім обличчям університету.

– Тут зібралися хлопці та дівчата, які навчалися в Університеті «Україна» одними з перших, – розповідає начальник відділу виховної роботи Вікторія Дика. – Наприклад, Олексію Єлисеєву з групи міжнародного права на долю випало клеїти шпалери на Подолі, коли університет тільки-но відкрили. Тут є дівчата, які привозили канапки хлопцям із будівельної бригади, коли зводили корпус на Львівській… Я розуміла, що зустріч буде дуже теплою. Адже всі ці люди вийшли з одного кабінету, в якому у нас були один стіл і один стілець. Вони вчилися все робити разом і підтримувати одне одного. В кожного з цих хлопців і дівчат першим дипломом був диплом із фаху «піди туди – не знати куди, зроби те – не знати що». Багатьма з них наші уже традиційні заходи проводилися вперше.

Зустріч відбулася справді по-сімейному, в найкращих традиціях університетських свят. Дійство вели колишній президент студентського самоврядування Ніна Гаєвська та «Міс Університету «Україна»–2009” Тетяна Білун. Дівчата запрошували до слова присутніх. Випускники розповідали цікавинки зі студентського життя, ділилися спогадами про те, як потрапили до лав студентського активу.

– Пригадую, то був мій 1-й курс, – повідала Ніна Гаєвська. – Я приходжу в школу на Троєщині (там колись був корпус Університету «Україна») і нічого не розумію: де тут вхід, де пари… Тут на мене вилітає дівчинка, вся в рожевому, на високих підборах і питає: «Ти – першокурсниця?» «Ага», – кажу я. «Активного життя хочеш?» – я ствердно киваю. «То готуй свою групу на День здоров’я!». Тією дівчиною була відома в університеті масовик-витівник Настя Коляда… З тих пір я так і не полишала «активного життя».

Ще один університетський «передовик» Андрій Петров, випускник кафедри технології харчування Інженерно-технологічного інституту, згадав цікаві історії сесійного періоду, анекдоти та студентські байки.

Не обійшлося й без історій про кохання.

– Я була методистом кафедри фізичного виховання та спорту до 6-го курсу, потім викладала на кафедрі реабілітації два роки, – розповіла випускниця Валерія Ананич (вона прийшла на зустріч із чоловіком і піврічним малюком). – З Васею Ткачуком ми навчалися в одній групі. Зустрічалися з 2-го курсу, а побралися на 5-му. Тоді в Університеті «Україна» ще не було «обряду» студентського весілля, але факультет брав активну участь у наших заручинах. Чоловік робив мені пропозицію в передачі «Все для тебе», і Вікторія Андріївна Дика виступила тоді в ролі своєрідної свахи. Ми були як велика сім’я, де всі одне одного добре знають…

Своїми спогадами поділилася ще одна молода мама, яка теж знайшла своє сімейне щастя у стінах університету. Випускниця 2006-го року Людмила Єлисеєва (Ярошенко) розповіла про часи своєї активної студентської діяльності:

– Я закінчила факультет філології, адміністратором якого була протягом трьох років. У студактив потрапила не одразу. Спочатку ми організовували спортклуби – шукали активних людей на факультетах і влаштовували змагання. Ми видавали дипломи власними силами, нагороджували переможців… Якщо чесно, повноцінне навчання закінчилося тоді, коли почалося активне студентське життя. Вчитися я встигала, оскільки була відмінницею, завдяки чому сплачувала лише 50% від вартості навчання. Але обов’язків щодо організаторської роботи було дуже багато. На факультеті філології ми влаштовували Шевченківські дні, заснували Інститут перекладів, крім того, займалися виїздом груп на університетські заходи, виховною роботою…

У перервах між ностальгічними спогадами для присутніх співала “Міс Університету «Україна»-2010” Ганна Стукалюк. Справжнім сюрпризом для випускників став перегляд фотографій минулих років, де кожен зміг відшукати і себе. На пам’ять усім вручили фірменні значки: на добру згадку про найцікавіший період життя – студентські часи.

- З моєї точки зору, це ви створили нашу альма-матер, – підсумувала зустріч проректор зі стратегії розвитку Університету «Україна» Оксана Коляда. – Ваші заходи, поїздки, зібрання – це і є все справжнє, неповторне, що створює ту атмосферу, яка характеризує ВНЗ. Бо сам навчальний процес по суті однаковий в усіх вишах, а оте живе, неформальне спілкування, отой студентський запал – це і є душа університету.

Віктор ПЕТРЕНКО, журналіст.

Київська міськдержадміністрація оголосила старт видачі в столиці
довгоочікуваних «Карток киянина». Минулого тижня розпочалася реєстрація першої черги пільговиків – багатодітних сімей (в яких виховуються троє і більше дітей), а також соціальних працівників.

Як стверджують чиновники, в місті вже налагоджена робота з інформування населення про порядок отримання картки. «Ми навіть будемо повідом-ляти людям номер їх черги, коли і на який час необхідно прибути в управління соцзахисту населення, – пояснила начальник Служби допомоги киянам (15-51) Наталя Данько. – Все робиться для того, щоб не створювати навколо видачі карток ніякого ажіотажу!»

Проект цей – пілотний і реалізовуватиметься він поетапно. На сьогодні вже виготовлено 100000 карток, але цього року їх зможуть отримати близько 80000 киян – після багатодітних сімей в управління соцзахисту запрошуватимуть пенсіонерів-інвалідів, які не мають права на посвідчення «Ветеран праці», малозабезпечених. «Ми провели підрахунки, – пояснював з цього приводу голова КМДА Олександр Попов, – і прийшли до висновку, що фінансові результати й динаміка росту економіки дозволяють столиці значно розширити базу соціальної допомоги малозабезпеченим киянам. Своїм завданням ми бачимо максимально можливу підтримку соціально незахищених – інвалідів, багатодітних сімей, пенсіонерів».

Всього ж, за розрахунками мерії, «Картки киян» у процесі реалізації проекту мають отримати близько 600 тисяч мешканців столиці – практично кожен п’ятий киянин. Втім, скільки триватиме цей «процес», не беруться прогнозувати навіть самі автори й учасники проекту.

Проте зручності від користування картками будуть відчутними вже на першому, «стартовому» етапі. Це – не лише право пільгового проїзду в метрополітені, але й 25-30-відсоткові знижки на 52 найменування лікарських засобів київських виробників. Крім того, мерія має намір домовитися зі столичними продуктовими мережами про надання в них знижок власникам «Карток киянина». Як запевняють фахівці, зручність цієї картки полягає ще й у тому, що нею можна буде користуватися як звичайною банківською…

Проект цей міг стартувати ще в минулому році. Була, принаймні, проведена підготовча робота із запровадження «Соціальної картки киянина». Але в останній момент Кабмін скасував будь-які проекти з введення в регіонах так званих соціальних карток – до моменту створення в Україні державної системи адміністрування та обліку соцвиплат, а також пільг із допомогою карток у електронному вигляді. Коли ж нарешті настане такий «момент», наразі не береться прогнозувати ніхто.

Відтак столична влада вирішила діяти, як говориться, на власний страх і ризик. Головний аргумент: запровадження «Картки киянина» дозволить зробити існуючу систему надання пільг більш доступною, прозорою, а головне – адресною. Крім того, в мерії вважають, що після реалізації цього проекту можна буде точно визначати затрати транспортних підприємств, зав-дяки чому міський бюджет не зазнавати-ме невиправданих видатків на відповідні компенсації перевізникам…

Втім, поки що це, скоріше, з розряду мрій та побажань.

Про це заявив європейський комісар з питань розширення ЄС й європейської політики сусідства Штефан Фюле на прес-конференції в Брюсселі, повідомляють “Українські новини”.

“У нас немає планів відступити від неї (угоди), тому що відмова від процесу асоціації буде зрадництвом громадян і зрадництвом “Східного партнерства”, – сказав він.

“Але це не означає, що ми підемо на компроміси в тому, що стосується демократії, прав людини, верховенства права, які будуть випробовувати підхід України до виборчого правосуддя й підхід до парламентських виборів”, – заявив Фюле.

За його словами, рамки цієї угоди безпрецедентні.

“Лідери Європейського Союзу поставили свою репутацію на карту, вирішивши укласти таку угоду з Україною. Такої широкої угоди, таких широких рамок ми раніше не бачили, вони безпрецедентні і йдуть на благо народу України й народів Європейського Союзу”, – сказав він.

Єврокомісар підкреслив необхідність здійснення реформ в Україні й підкреслив необхідність вирішення питань із випадками виборчого правосуддя й проведення чесних виборів Верховної Ради.

Він підкреслив, що права людини є основними й дотримання верховенства закону є дуже важливим для підписання угоди про асоціацію.

При цьому Фюле зазначив, що ЄС вітає кроки української влади з прийняття низки законів, зокрема, Кримінального процесуального кодексу й закону про свободу зборів.

Крім того, єврокомісар підкреслив зацікавленість ЄС у розробці Україною стратегії управління державними фінансами, що, з його слів, відкриє шлях для надання допомоги ЄС у підтримці реформ держапарату й у сфері енергетики.

Як повідомлялося, представники Євросоюзу називають кримінальні справи проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко й екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка головною перешкодою укладенню угоди про асоціацію між Україною і ЄС.